ЕТИКА ВІН ЧУН

Основа світобудови — розумна першооснова. Велика межа — субстанція вічна, всюдисуща і всеосяжна, — сполучається з енергією, яка конкретно проявляється в п’ятьох першоелементах. Розглянуті «п’ять першоелементів» світу перебувають між собою в складних відносинах. З одного боку, кожен елемент породжує наступний за ним і стимулює його розвиток. З дерева народився вогонь, з нього – земля, з неї – метал, що дає воду, а з іншого боку, кожен елемент пригнічується: вогонь плавить метал, метал руйнує дерево, дерево своїм корінням руйнує землю, земля засипає воду, вода заливає вогонь. У цій взаємодії і взаємозапереченні, у цій боротьбі протилежностей закладена реальна основа всього існуючого і здійснюваного. Кожне явище, кожен процес, все, що відбувається, являють собою прояв взаємодії і боротьби двох протилежностей: рух і спокій, активне й пасивне, світло й темрява, зовнішнє і внутрішнє, чоловіче й жіноче, сила і слабкість, гаряче і холодне, сухе й вологе і т.д. А внутрішня боротьба цих двох сил у кожному явищі природи забезпечує її рух і розвиток за певних умов.
«ЗАКОН ДВОХ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ – ЦЕ ПРАВИЛО НА НЕБЕСАХ І НА ЗЕМЛІ, ЦЕ СУТНІСТЬ МІЛЬЙОНА РІЗНОМАНІТНИХ РЕЧЕЙ, ЦЕ ПОРОДЖУВАЧ ВСІХ ПРОЦЕСІВ, ЦЕ ПОЧАТОК І СУТНІСТЬ ЖИТТЯ І СМЕРТІ…».
Людина – маленький всесвіт. Вона побудована з тих же первинних матеріальних частинок за образом всесвіту і подібний до нього. Він живе і діє під впливом тих самих сил, які панують у природі і підкоряються спільним з нею закономірностям. Але людина відрізняється від усього іншого наявністю розуму та здатністю відчувати й пізнавати навколишній світ. Майстри інтерпретували набуті в процесі практичної роботи знання, виходячи з таких загальноприйнятих уявлень, і закладали основи свого навчання, поступово перетворивши його в справжнє багатство традицій.
Треба проникнути в суть Він Чун і не робити з неї пустої теорії. Тому в практичних заняттях основний зміст закладений у «використанні духу». Не використовуючи дух, хіба можна досягти майстерності? В такому випадку у Він Чун можна лише побачити зовнішній вигляд, звертаючись до духу, можна усвідомити внутрішній принцип. Заглиблюючись у внутрішнє, треба прагнути до ще більшої глибини розуміння, тоді у всіх складних ситуаціях вільно досягнеш майстерності Він Чун.
Учень повинен тренуватися, спостерігаючи за своїми помилками, удачами і промахами, і тоді його майстерність, звичайно, буде день за днем удосконалюватися.
Тренування повинні бути щоденними, їх переривати не можна. Перервеш на один день, потім і за три дні не надолужиш упущеного (повернеш згаяного). Учні повинні пам’ятати це добре.
Початок учнівства повинен бути важким, а потім легким. Немає інших труднощів, крім перетинання морів і пересягання гір. Той, хто вчиться цілеспрямовано, безустанно, і перед заняттям ретельно аналізує всі промахи, буде день за днем усе більше відточувати й удосконалювати свою майстерність. Якщо не працювати на самоті, а лише думати про голосну славу, то майстерності не досягти.
Техніку повторювати безліч разів, тоді мистецтво бою саме піде. Якщо тренуватися у виконанні кожного руху, то можна осягти істинну і незмінну природу кожного руху. Техніка п’яти тварин, хоча й розрізняється за принципами виконання, але становить єдине ціле. Щоб оволодіти майстерністю виконання кожного з них, треба в юнацькі роки прикладати всі зусилля, навіть відмовившись від сну і забав. Треба віддавати тренуванням все своє серце день удень невпинно, тоді бойова майстерність буде вдосконалюватися разом з духом. Якщо одного разу ранком осягнеш заповітний Шлях, то ввечері можеш померти зі спокійним серцем.
Коли в учня виникне сила і дух, обличчя його стане натхненним, а в очах з’явиться таємничо-чудесна сила.
Якщо погляд випромінює силу, значить, майстерність зародилася у серці.
Вчитися – все одно, що гребти вгору проти течії: варто лише зупинитися, і тебе відносить назад.

Кожен стиль і школа бойових мистецтв має свою методику тренувань. Завдяки певній системі, учневі легше подолати труднощі в заняттях, легше розуміти їх. Своєрідні вправи, незвичайне дихання дають бажаний результат у зміцненні тіла. З постійним і поступовим додаванням вправ, рухів, навантажень, людський організм загартовується, проходить трансформацію.
Велике значення в бойовому мистецтві має зміцнення організму і підтримання його в належному порядку. Тому велика увага приділяється фізичним і психофізичним вправам та комплексам. Синтез вчень, культур, релігійних течій надає бойовому мистецтву свого незвичайного колориту. Майстри є сполучною ланкою між традицією, стилем, школою і учнями. З метою посилення внутрішнього потенціалу в зростанні майстерності, учням дають імена, амулети із символами і символікою школи, які несуть у собі ще й оберігаючу дію. У певних випадках на тілі навіть роблять татуювання, які мають певне значення для того, хто їх носить. Як правило, це не афішується і тримається в межах школи.

Учитель повинен прагнути вловлювати найперші, ще мінімальні зміни в життєдіяльності учня. Спостерігаючи за учнем, він повинен прагнути виявити щось нове, що з’явилося в учні, і те старе, що втратилося. Учитель повинен пам’ятати, що учень мінливий, тому необхідний ретельний підхід до його динаміки; учитель не може бути споглядачем (спостерігачем) – він повинен бути практиком. Необхідно не тільки спостерігати за змінами в учні, але й допомогти зрозуміти внутрішні процеси, виходячи з теорії п’яти першоелементів і теорії протилежних основ. Необхідно не тільки допомагати одному учневі, але й при цьому піклуватися про взаємини всіх учнів між собою. Учитель не повинен бути тільки споглядачем і практиком, він зобов’язаний бути діячем: навчаючи і пояснюючи учням явища, які в них відбуваються, і даючи їм можливість зрозуміти причини, що їх породжують, він повинен діяти, розвивати і зміцнювати злагодженість розвитку своїх учнів.

Учень лише тоді стане майстром, коли досягне впевненості в собі, майстерності в бойовому мистецтві, і позбудеться самовпевненості звичайної людини. Майстер бойового мистецтва шукає бездоганність у власних очах: це смиренність, розрахунок тільки на себе.

Учень повинен зібрати всю свою силу волі на прорив власних границь. Справжній Майстер тримає під контролем світ свого повсякденного життя.

У залі учня не повинні турбувати зайві емоції: страх, нерішучість, розпач, сумніви у своїх силах, силах даного вчення, Учителя, Школи. Учень з усією рішучістю повинен продовжувати заняття, незважаючи на всі перешкоди й розчарування.

Як у кожної людини, так і в Майстра є доля. Він бере її, якою б вона не була, і приймає в абсолютній смиренності, але не як привід до жалю, а як виклик. Смиренність Майстра і смиренність жебрака – неймовірно різні речі. Майстер ні перед ким не схиляє своєї голови, але в той же час він нікому не дозволить схиляти голову перед ним.

Якщо учень проявляє старанність, то знання й сила волі в якийсь момент усе змінять. Ведучи двобій, необхідно бути спокійним і зібраним і в жодному разі не послабляти своєї атаки.
Майстер підходить до себе неначе вже до мертвого, тому йому вже нема чого втрачати, тому він ясний і спокійний. Якщо судити за вчинками, то не можна запідозрити, що він контролює і помічає все.

Учень постійно повинен руйнувати свої межі знань, після руйнування одних виникають інші і так без зупинок. Учень, досягнувши майстерності, не може більше приймати світ у хронологічному порядку, для нього світ і він сам вже не є предметним і щільним.

Якщо людина, що видає себе за майстра, похмура – це не майстер, майстер повинен сміятися з самого себе і з того, що він робить, але це не сміх божевільного.

Якщо учень думає, що вже нічого немає для того, щоб вивчати бойове мистецтво – це не так. Для вивчення є все – це його життя.

Через любов до розмов, навчання не досягне бажаного, а лише буде мішком слів.

Якщо хтось вважає, що можна народитися майстром бойового мистецтва, то це не так, ніхто не народжується майстром, так само як і розумною істотою, ми самі себе робимо тим і іншим.

НАСТАНОВИ.

ЛЮДИНА САМА БУДУЄ СВОЄ МАЙБУТНЄ, ЇЙ ВИРІШУВАТИ, ЯКИМ ШЛЯХОМ ІТИ.
- Дивовижне народжується від самих людей.
- Біді чи щастю – сама людина господар.

ЯКЩО ТИ МРІЄШ СТАТИ МАЙСТРОМ, ТО ПАМ’ЯТАЙ, НЕ ЗВОЛІКАЙ, ЗРОБИ КРОК ПО ОБРАНОМУ ШЛЯХУ І ПРЯМУЙ, ПРЯМУЙ ДО ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ.
- Подорож в тисячу миль починається з одного кроку.
- Хоч повільно, але рухайся вперед, гірше, коли стоїш на місці.
- Хто чекає, тому не терпиться.

НЕ НАМАГАЙСЯ ДОСЯГТИ ВСЬОГО ОДРАЗУ. ЦЕ НЕМОЖЛИВО.
- Поспішність таїть помилку.
- Навіть досвідчений пастух може втратити вівцю через безліч стежок, що йдуть у різні боки від великої дороги.
- Далека вода не вгамує близької спраги.

МОЖЛИВО, РАНІШЕ ТЕБЕ СПІТКАЛИ НЕВДАЧІ, РАНІШЕ, АЛЕ НЕ ТЕПЕР.
- Уражений з лука птах, боїться кривого дерева.
- Кожна невдача робить нас розумнішими.

ЯКЩО ТИ ВПЕВНЕНИЙ, ЩО ОСВОЄННЯ БОЙОВОГО МИСТЕЦТВА ТЕ, ЩО ТОБІ ПОТРІБНО, НЕ ВАГАЙСЯ І ПРЯМУЙ ОБРАНИМ ШЛЯХОМ, ПРОЙДИ ЙОГО ДО КІНЦЯ, НЕ ЛЯКАЮЧИСЬ ТРУДНОЩІВ.
- Якщо стоїш прямо, не бійся, що твоя тінь крива.
- Недочитана книга – не до кінця пройдений шлях.
- Працюєш у полі – не бійся гною, воюєш – не бійся смерті.

НЕ ВПАДАЙ У ВІДЧАЙ ЧЕРЕЗ НЕВДАЧІ, АЛЕ І НЕ ЖИВИ ІЛЮЗІЯМИ.
- Не допускай, щоб на тебе вказували пальцем.
- Не бійся неврожайного року, а бійся жити надією на небо.
- Потік сліз не загоїть синяка.

І ПАМ’ЯТАЙ, ЩО ТІЛЬКИ НАПОЛЕГЛИВОЮ ПРАЦЕЮ МОЖНА ДОСЯГТИ РЕЗУЛЬТАТУ.
- Щоб оволодіти високою майстерністю, треба багато працювати.
- Квітка не розпуститься – плід не зав’яжеться.
- Свари себе, а не сонце за те, що твій сад не розквітнув.
- Найкращий скакун – об’їжджений, найталановитіша людина – викуваний.
- Якщо вершник сам не доглядає за конем, він ніколи не буде справжнім вершником.
- Майстерність удосконалюється працьовитістю, а втрачається ледарством.

СКІЛЬКИ СИЛ ТИ ЗАТРАТИШ – ТАКИЙ І БУДЕ РЕЗУЛЬТАТ.
- Наскільки прольєш поту, настільки з’їси каші.
- Собака, все життя просидівши на прив’язі, – для полювання не придатна.

ТОМУ НЕ ЛІНУЙСЯ, А ПРАЦЮЙ.
- Риба лежачи зростає – людина лежачи псується.
- Ледачої землі немає, є тільки ліниві люди.
- Старанною працею все отримаєш, а лінуватися будеш – все втратиш.

АЛЕ НЕ ЗАБУВАЙ І ПРО ВІДПОЧИНОК.
- Хто не вміє добре відпочивати, той не може й добре працювати.
- Підганяй людей за роботою, а не за їжею.

Не бійся здатися неуком.
- Не знати – не страшно, страшно не вчитися.
- Знаєш – кажи, що знаєш, не знаєш – кажи, що не знаєш. У цьому й полягає істинне знання.

МУДРИМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ, МУДРИМИ СТАЮТЬ.
- Можна бути скромним, не будучи мудрим, але не можна бути мудрим, не маючи скромності.
- Якщо не бачиш – зійди на гору. Якщо не розумієш – запитай у старшого.

ПОКИ ТИ МОЛОДИЙ І У ТЕБЕ Є МОЖЛИВІСТЬ ВЧИТИСЯ, ПОПОВНЮЙ СВІЙ БАГАЖ ЗНАННЯМИ.
- Не будеш вчитися замолоду, пошкодуєш в старості.
- Мудрість залежить не від віку, а від розумових здібностей, справжня дружба проявляється не в одному випадку, а постійно.
- Чим гарно вбиратись, краще знаннями запасатись.
- Вранці не встав – втратив день, в дитинстві не вчився – втратив життя.
- Навчаючись, дізнаєшся, як мало ти знаєш.

ТРЕНУЙ І ВДОСКОНАЛЮЙ НЕ ТІЛЬКИ ТІЛО, АЛЕ Й РОЗУМ.
- Якщо немає розуму, так і очі – неначе отвори в стіні.

ЯКЩО ТИ ХОЧЕШ ДОСЯГТИ СПРАВЖНЬОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, НЕ НЕХТУЙ ЗНАННЯМИ.
- Хай ти наділений владою і гордовитою поставою, однак, без знань твоя краса пуста.
- Якщо майстер хоче покращити свою роботу, він повинен відшліфувати свій інструмент.
- Ніж не точить – заіржавіє, людині не вчитися – відстати.
- Знання – світло мудрості. Якщо в тебе є знання, то весь світ належить тобі.
- Знай себе, знай супротивника – у ста битвах одержиш сто перемог.

ЗНАННЯ – ЦЕ СВІТЛО, ЩО РОЗСІЮЄ ТЬМУ.
- Квітка у волоссі – прикраса лише на один день, а дорогоцінний камінь прикрашає голову вічно.
- Знання – скарб, який всюди слідує за тим, хто ним володіє.

ЗНАННЯ – ТОЙ ФУНДАМЕНТ, НА ЯКОМУ ГРУНТУЮТЬСЯ ТВОЇ ПЕРЕКОНАННЯ.
- Хочеш будувати високу вежу – починай з фундаменту.
- Розумна людина переконує словом. Злісна людина діє кулаками.

І ЯКЩО У ФУНДАМЕНТІ З’ЯВИЛАСЯ ТРІЩИНА, ЗНАЧИТЬ, ДЕСЬ ДОПУЩЕНА ПОМИЛКА, АБО ТВОЄ ЗНАННЯ ФАЛЬШИВЕ.

- Якщо корінь буде кривим, то й паросток буде таким.

ВАЖЛИВА ГЛИБИННА СУТЬ ЯВИЩА, ВЧИНКУ, РЕЧІ, А НЕ МАСКА.
- Не можна судити про людину за її зовнішністю.
- Не дивись на людину крізь щілину, це не дасть тобі вірного уявлення про неї.

ЩОБ РОЗПІЗНАТИ, ДЕ МАСКА, А ДЕ СПРАВЖНЄ ОБЛИЧЧЯ, ТРЕБА ВМІТИ МИСЛИТИ, ВМІТИ АНАЛІЗУВАТИ ТЕ, ЧОГО ТЕБЕ ВЧАТЬ, І ПЕРЕВІРЯТИ ДОСВІДОМ.
- Гній на одязі – бруд, на полі – добриво.
- Якщо вчитися і не мислити, то не буде ніяких результатів. Якщо мислити і не вчитися, то результатів теж не буде, тому що в кінцевому підсумку (в кінці-кінців) зайдеш в глухий кут.
- Слухай, що говорять люди, але й дивись, що вони роблять.
- Один добрий досвід вартий семи повчань.
- Коли говориш – думай!

УСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ. ТРЕБА САМОМУ ШУКАТИ ЗЕРНО ІСТИНИ І СПІЛКУВАТИСЯ З ОДНОДУМЦЯМИ.
- Якщо не бити у барабан, він не видасть звуку, якщо не роз’яснити правду, вона не стане ясною.
- Людина вдосконалюється в спілкуванні.

ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНО НАВЧИТИСЯ ВОЛОДІТИ СЛОВОМ.
- Слово – ключ, що відкриває серця.
- Розумна людина переконує словом. Злісна людина діє кулаками.

НЕ ВИТРАЧАЙ ДАРЕМНО ЧАСУ НА ТОГО, КОГО ВСЕ ОДНО НЕ ПЕРЕКОНАТИ.
- Не витрачай даремно слів на того, з ким говорити марно.
- Ліками пошляка не вилікувати.

І ХОЧА ІСНУЄ ДУМКА, ЩО ЧАС – ЦЕ ГРОШІ, ОДНАК, ЦЕ НЕ ТАК. ЧАС ДОРОЖЧИЙ ЗА ГРОШІ.
- Крупинку золота можна знайти, крихту часу – ніколи.

ТОМУ НЕ ВИТРАЧАЙ ЙОГО ДАРМА. КРАЩЕ ЗВЕРНИ СВІЙ ПОГЛЯД НА ДРУЗІВ І ДОПОМАГАЙ ЇМ ПО МІРІ СИЛ.
- Будьте однодушними, як сини однієї матері.
- Допомагайте один одному, як крила одного орла.

СПРАВЖНІЙ ДРУГ ЧИСТИЙ ДУШЕЮ. І ТІЛЬКИ СПРАВЖНІЙ ДРУГ ВКАЖЕ ТОБІ НА ПРОМАХИ, ПІДЛЕСНИК ЖЕ, НАВПАКИ, БУДЕ ХВАЛИТИ.
- Справжня дружба – це чиста вода, мед – дружба фальшива.
- Людині так само небезпечно прославитися, як свині розжиріти.

ПОВАЖАЙ І ЛЮБИ ВЧИТЕЛЯ. НЕ ЗАБУВАЙ ТОГО, ХТО НАСИТИВ ТЕБЕ МУДРІСТЮ.
- П’єш воду – пам’ятай про джерело.
- Чим більше знаєш, тим більше любиш.
- Користуючись водою з криниці, не забувай того, хто її вирив.
- Стара людина у сім’ї скарб.

ВИВЧАЙ ІСТОРІЮ, ЩОБ ЗРОЗУМІТИ СЬОГОДЕННЯ, ТРЕБА ЗНАТИ МИНУЛЕ.
- Згадай минуле – зрозумієш теперішнє.
- Не піклуючись про далеке, постраждаєш від близького.
- Охороняй минуле, але знай нове.

НАСОЛОДЖУЙСЯ КОЖНОЮ МИТТЮ ЖИТТЯ. ЖИТТЯ – ВЕЛИКА ЦІННІСТЬ.
- Долька апельсина так само добра на смак, як і цілий апельсин.
- Врятувати одне людське життя краще, ніж побудувати семиповерхову пагоду.

ПІКЛУЙСЯ ПРО МАЙБУТНЄ, І НЕ БІЙСЯ СТАРОСТІ.
- Ідучи на десять днів – думай про дощ і вітер, ідучи на сто днів – думай про холод і спеку, йдучи на тисячу днів – думай про життя і смерть.
- Підготуєшся на дозвіллі – скористаєшся в поспіху.
- Заощадиш в день жменю зерна – через десять років накопичиш комору.
- Не бійся постаріти, бійся, щоб душа не постаріла.
- Не радіти похвалі і високій оцінці заслуг, не обурюватися лайкою і насмішкою, щиросердечно піти з головою в науку – ось ознака справжнього вченого.
- Не піднявшись на гору,не можна побачити долини.